Моліна, Дезіре, Фонд Хосе Фелікса Рібаса, Венесуела; Лопес, Сусана, Національний національний міст Менор, Венесуела

Тривожність і розлади настрою були описані як ключові симптоми синдрому утримання, які відчувають користувачі кокаїну під час утримання. Високий рівень тривоги на будь-якій стадії лікування може збільшити шанси ранніх випадів від лікування (Хаббард та ін., 1997). Метою цього дослідження було перевірити вплив програми управління тривогою на рівні тривоги у кривдників кокаїну в лікуванні. Конструкція була квазі-експериментальною, з до- і пост-тестом. Зразок (n=40) складався з пацієнтів, як чоловічої, так і жіночої статі, з діагнозом залежність від кокаїну, які відвідували програму амбулаторного лікування у Фонді Хосе Фелікса Рібаса в Маракайбо, Венесуела. Техніка збору даних включала інвентаризацію занепокоєння Бека. Програма складалася з одного сеансу щотижня протягом 8 тижнів з техніками релаксації та танцювальної та музичної терапії. Результати включали описову та висновкову статистику. Демографічно вибірка складалася в основному з самців (80%), з середнім віком 32 і середнім часом лікування 3 місяців. Аналіз до після показав статистично значущу різницю (t=3.521, p<0.001) після адміністрування програми на рівнях тривоги між обома групами, експериментальної та контроль. На закінчення, застосування цієї 8-тижневої програми управління тривогою дав значний ефект між групами і зниження рівня тривоги у кривдників кокаїну в лікуванні.