Цілі: У зв'язку зі збільшенням доказів спільної вразливості між поведінкою звикання і надмірним споживанням їжі, поняття харчової залежності в конкретних клінічних популяціях стало темою наукового інтересу. Метою цього дослідження було перевірити шкалу Єльської харчової залежності (YFAS) 2.0 в іспанському зразку. Ми також прагнули дослідити харчову залежність та її клінічні кореляції у пацієнтів з розладом харчової поведінки (ED) та розладами азартних ігор (ГДЗ).

Методи: Вибірка включала 301 клінічний випадок (135 ED і 166 ГДЗ), діагностований за критеріями DSM-5, і 152 здорових контролі (ХК), набрані із загальної популяції.

Результати: Харчова залежність була більш поширеною у пацієнтів з ЕП, ніж у пацієнтів з ГДЗ і ХК (77,8, 7,8 і 3,3% відповідно). Тяжкість харчової залежності була пов'язана з вищим ІМТ, психопатологією та специфічними рисами особистості, такими як уникнення вищої шкоди та зниження самонаправління. Психометричні властивості іспанської версії YFAS 2.0 були відмінними з хорошою конвергентною обґрунтованістю. Крім того, він отримав хорошу точність у дискримінації між діагностичними підтипами.

Висновки: Наші результати забезпечують емпіричну підтримку використання іспанського YFAS 2.0 як надійного та дійсного інструменту оцінки харчової залежності серед кількох клінічних груп населення (а саме ED та GD). Поширеність харчової залежності неоднорідна між розладами. Поширені фактори ризику, такі як високий рівень психопатології та низька самонаправність, як видається, присутні у осіб з харчовою залежністю.