Абстрактний:

Вступ: Зв'язок між споживанням алкоголю, індивідуальними особливостями та проблемами, пов'язаними з алкоголем, може змінюватися залежно від екологічних особливостей у певних популяціях.
Мета: Дослідити існування ієрархічної структури у зв'язках між екологічними стресорами, індивідуальними соціально-економічними факторами, регулярним вживанням алкоголю, використанням інших речовин та проблемами, пов'язаними з алкоголем, у студентів аргентинського університету.
Спосіб: З кореляційним дизайном і даними випадкової вибірки студентів з державного університету (N = 1578, 58% жінок), ми використовували багаторівневу стратегію моделювання наступним чином: проблеми, пов'язані з алкоголем; регулярне вживання алкоголю (кількість/частота) як фіксований ефект, вживання інших психоактивних речовин, соціально-демографічних факторів (індивідуальний соціально-економічний статус, вік, стать); та екологічні стресори як випадкові ефекти (індекс переповненості як індикатор бідності та зареєстрованої злочинності як індикатор насильства по сусідству).
Результати: Швидкість перенаселеності виявилася найкращим предиктором рівня 2 для моделі проблем, пов'язаних з алкоголем. Соціально-економічний статус, кількість і частота споживання, вживання інших речовин і вік безпосередньо передбачали проблеми, пов'язані з алкоголем (рівень 1). Гендер не був ні прямим предиктором, ні модератором посилань.
Обговорення та висновок: Принаймні один екологічний стресор (бідність сусідства) частково пояснює мінливість, що спостерігається в проблемах, пов'язаних з алкоголем. Кількість і частота споживання алкоголю і вживання інших психоактивних речовин були найсильнішими предикторами проблем, пов'язаних з алкоголем.

Резюме:

Introducción. La relación entre el consumo de alcohol, los problemas relacionados con éste y otras características individuales podrían variar según algunas características ambientales en ciertas poblaciones.
Objetivo: Determinar si existe una relación jerárquica según la exposición a estresores medioambientales (pobreza y violencia del vecindario), entre ciertas características sociodemográficas individuales (el nivel socioeconómico, edad, género), el consumo habitual de alcohol y otras sustancias psicoactivas y los problemas por uso de alcohol en estudiantes universitarios argentinos.
Método: El diseño fue correlacional y la muestra, aleatoria (N = 1578, 58% mujeres), y se efectuó un modelaje multinivel. Se evaluaron: problemas por consumo de alcohol, complicaciones como efectos fijos en el consumo habitual de alcohol (cantidad/frecuencia), y de otras sustancias psicoactivas, factores sociodemográficos (nivel socioeconómico, edad y género) y como efectos aleatorios estresores ambientales (índice de hacinamiento y de delitos por vecindario).
Resultados: El índice de hacinamiento resultó ser el mejor predictor de segundo nivel de los problemas por uso de alcohol. El nivel socioeconómico, el consumo habitual de alcohol y de otras sustancias psicoactivas y la edad predijeron directamente (Nivel 1) los problemas por uso de alcohol. El género no resultó ser un predictor directo ni un moderador de las relaciones.
Discusión y conclusión: Al menos un estresor ambiental (la pobreza del vecindario) se relaciona con la variabilidad observada en los problemas por uso de alcohol. A nivel individual, la cantidad y frecuencia del consumo de alcohol y el consumo de sustancias psicoactivas fueron los predictores más fuertes de los problemas.