Рейнір Маса, Джина Хова

Вступ: Перетин бідності та ВІЛ/СНІДу створює цикл, з бідністю, що збільшує ризик контакту з ВІЛ та інфекцією, а ТАКОЖ ВІЛ/СНІД, у свою чергу, посилюючи вразливість до бідності. Крім того, економічний недолік негативно впливає на психосоціальне благополуччя. Економічна незахищеність та погане психосоціальне функціонування є бар'єрами для кращого догляду за ВІЛ та результатами лікування, включаючи дотримання антиретровірусної терапії. Однак було зроблено обмежені дослідження для вивчення асоціації економічної незахищеності щодо стресу та прихильності людей, які живуть з ВІЛ (ЛЖВ) у сільських та малоресурсних громадах. У цьому дослідженні розглядається роль матеріальних труднощів на стрес і дотримання рівнів лікування досвідчених ЛЖВ в сільській Замбії.

Методи: У цьому дослідженні використовувалися перехресні дані 101 ЛЖВ в районі Лундазі, Східна провінція. Район Лундазі і Східна провінція є переважно сільськими, з більш ніж 80% населення, що проживає в сільських громадах. Дані збиралися за допомогою записів опитувань та лікарень. Матеріальні труднощі вимірювалися за шкалою 5 пунктів, яка запитували, наскільки часті респонденти мають ресурси для задоволення своїх потреб. Стрес вимірювався за допомогою 10-предметного сприйнятого стресового масштабу. Прихильність була двійковою змінною, виміряною за допомогою візуальної аналогової шкали та співвідношення володіння ліками, отриманих з даних лікарні. Ми виконали кілька імпульсів для вирішення відсутніх проблем з даними. Багатоваріантні лінійні та логістичні регресії були використані для вивчення асоціації матеріальних труднощів на стрес і дотримання ліків.

Результати: Менше 10% респондентів повідомили, що мають достатньо грошей для задоволення потреб медичної допомоги та інших потреб домогосподарств більшу частину часу. Менше 20% повідомили, що мають достатньо грошей, щоб задовольнити потреби в їжі та одязі більшу частину часу. Багатоварічні результати показали, що матеріальні труднощі були значним предиктором сприйняття стресу і прихильності до ліків. Досвідчені на лікуванні ЛЖВ, які зазнали більших матеріальних труднощів, частіше мали більш високий рівень стресу (β = -0,44, 95% CI -0,77, -0,10, p = 0,01). Крім того, більші матеріальні труднощі зменшили ймовірність виникнення лікування ВІЛ (O.R. = 1.22, 95% CI 1.02, 1.47, p= 0.03).

Дискусія: Матеріальні труднощі, або відсутність адекватних ресурсів для задоволення потреб домогосподарств, негативно впливають на здоров'я та психосоціальне функціонування ЛЖВ у сільських громадах. Наші висновки підкреслюють важливість забезпечення можливостей ЛЖВ, що зазнали лікування, за допомогою цільового соціального захисту або відповідних програм засобів до існування, які дозволять їм регулярно задовольняти базові потреби. Вирішення матеріальних труднощів серед ЛЖВ має вирішальне значення для покращення якості життя та результатів лікування ВІЛ, що, в свою чергу, може знизити захворюваність на ВІЛ та знизити рівень захворюваності та смертності серед ЛЖВ.

Ця анотація була представлена на щорічних зборах Товариства профілактики досліджень 2017 року.