Абстрактний

Тло: Утримання лікування є основним фактором, що сприяє сприятливому результату при лікуванні зловживання психоактивними речовинами, але література залишається дуже обмеженою. Незважаючи на докази зв'язку особистості з експериментами з вживанням наркотиків і рецидивом, дивно мало відомо про його роль в процесі лікування. Функціонування особистості клієнтів, що вимірюється податливими та чутливими до контексту адаптаціями характеристик у лікуванні, викликає занепокоєння.

Спрямована: Це дослідження вивчає, чи сприяє або перешкоджає функціонуванню особистості або в якій мірі завершенню лікування. У цій роботі було розглянуто, якою мірою характерні адаптації користувачів послуг можуть бути потенційними детермінантами завершення лікування.

Методологія: Була використана поздовжня багатомісна конструкція, що вивчає процес терапії в натуралістичних умовах у п'яти стаціонарних лікувальних відділеннях. У дослідженні вивчалося, чи передбачає завершення характерна адаптація користувачів послуг (SIPP-118), контролюючи при цьому показники психосоціального, мотиваційного та залучення до лікування за участю n = 340 учасників з 5 стаціонарних центрів. Багатофакторний регресійний аналіз був застосований для вивчення прогностичної ролі характерних адаптацій на завершення лікування.

Результатів: Результати показали, що певні дисфункціональні адаптації характеристик виникли як сильні предиктори завершення лікування. Дисфункціональні рівні самоконтролю та соціальної відповідності були значними предикторами відмови від лікування. Люди з низькою здатністю терпіти, використовувати і контролювати власні емоції та імпульси майже в три рази частіше кидали навчання в порівнянні з тими, у кого не було [OR] = 2,73, Wald = 6,09, P = .014, 95% CI [1.2, 6.0]. Особи з дисфункціональним рівнем за здатністю оцінювати чиюсь ідентичність, стримувати агресивні імпульси по відношенню до інших і працювати разом з іншими мали в 2,21 рази більше шансів завершити лікування [АБО] = 2,21, Вальда = 4,12, Р = ,042, 95% ДІ [1,0, 4,7]. Аналіз на граничному рівні дав додаткове розуміння. Особи з більш високим адаптивним рівнем на Effortful Control мали в 46% більше шансів завершити лікування, ніж група [OR] = 4,67, Вальд = 10,231, P = .001, 95% ДІ [1,81, 12,04], на 47% більше шансів на регуляцію агресії [OR] = 4,76, Вальд = 16,68, P < .001, 95% ДІ [2.1, 10.3] і на 26% частіше на Stable self-image [OR] = 2,62, Wald = 6,75, Р < .009, 95% ДІ [0.9, 3.0].

Висновки: Ці результати розширюють наші знання про прогностичну роль характерних адаптацій у завершенні лікування та підкреслюють клінічну корисність виявлення цих індивідуальних відмінностей на ранній стадії. Окреслення ролі характерних адаптацій у лікуванні може забезпечити основу для підвищення ефективності лікування за допомогою індивідуалізованих втручань, які є науково обґрунтованими та можуть відкрити нові шляхи для наукового дослідження особистості та лікування.